Перлина нашого краю

     У світі є багато прекрасних місць. Кожне з них по-своєму чарівне, загадкове та привабливе. Такий чудовий куточок є і в моєму рідному краї. Це свята криничка, яка знаходиться поблизу села Сорокопень.
     Святою цю криничку називають тому, що ще з сивої давнини її освячують. Робиться це традиційно в день Переплавної середи (випадає він через три з половиною тижні після Пасхи). Тоді до неї приїжджають люди чи не з усієї України, щоб набрати цілющої води. 
     Про цілющі властивості води із кринички знають далеко за межами села Сорокопень. Вона дуже приємна на смак, добре втамовує спрагу та має лікувальні властивості. Достатньо зробити хоч один ковток, і відразу відчуваєш приплив енергії та здоров'я.
     Про створення кринички існують різні легенди. Говорять, що утворилася вона дуже дивним способом. Нібито колись на місці криниці ріс кущ шипшини. Якось мешканцю Сорокопня наснився сон про те, що потрібно його викопати. Наступного дня він пішов і викопав ту шипшину, а на її місці забило джерело. Є й інша легенда. Колись панський слуга пас овець на цьому місці. І перед ним з'явилася жінка в білому вбранні. Вона мовила чоловіку: «Скажи пану нехай він викопає тут криницю». Після цих слів жінка щезла. Чоловік, повернувшись додому, розповів про цю пригоду пану, але той не прислухався до його слів. Наступного дня видіння повторилося. Чоловік сказав жінці в білому, що пан байдужий до її прохання. Тоді жінка сказала, щоб цей чоловік зібрав людей і разом викопали криницю. Наступного дня він так і зробив: і дійсно, на цьому місці забило джерело, а жінка в білому, кажуть у селі, то була Божа Мати.. Біля кринички побудована невеличка капличка. Старожили розповідають, що колись на її місці стояла церква, куди селяни приходили помолитися Всевишньому. Та з часом вона зруйнувалася, залишивши лише фундамент. На ньому й побудували капличку. Скільки краси і величі криється у цьому миловидному царстві природи і людини! Воістину чарами заповнений цей милий серцю край.
     Сидячи біля кринички, я всією душею поринаю в невимовно гарний світ природи, із задоволенням милуюся довкіллям, слухаю спів солов'я, дивлюся, як тече спеціально зробленим жолобком кришталево чиста джерельна вода. І саме в цей час мені на думку прийшли рядки, які вилилися в поезію:
     У нас криничка є свята: З землі джерельце б'є. Прозора й чиста там вода, Здоров'я додає. До неї люди приїздять Зусіхусюд, з усього світу Цілющої води набрать, Заповісти це диво дітям. Сюди приходять школярі Опорядить криничку, Пробрать джерельце залюбки, Підфарбувать капличку. Тут все нас радує завжди: Дерев могутні крони, Прозорої ковток води І терну дивні грони. Ставочок чистої води, Цілюща зваба квітів. Ти залюбки сюди прийди, Вклонися дивосвіту.