Дитячий будинок сімейного типу

Дитячий будинок сімейного типу — окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, для забезпечення сімейним вихован­ням та спільного проживання не менш як п’яти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

— До дитячого будинку сімейного тину на виховання та спільне проживання приймається від п’яти дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

— Батькам-вихователям для потреб дитячого будинку сімейного типу позачергово надається обладнаний індивідуальний житловий будинок (площею не менше 120 кв.м.) або багатокімнатна квартира. Дитячому будинку сімейного типу може нада­ватися у користування земельна ділянка для ведення садівництва та городництва поблизу місця його знаход­ження, а також транспортний засіб.

— За вихованцями зберігаються пільги і державні га­рантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. За ними також зберігаються раніше призначені аліменти, пенсія, інші види державної допомоги.

— На дітей, які проживають у дитячому будинку сімей­ного типу, щомісячно виплачується державна соціальна допомога, яка становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.

— Батькам-вихователям дитячого будинку сімейного типу виплачується грошове забезпечення. Період, протя­гом якого особи вважалися батьками-вихователями у ди­тячому будинку сімейного типу, зараховується до їх за­гального трудового стажу.

— Центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та мо­лоді постійно здійснюється соціальне супроводження ди­тячих будинків сімейного типу, що передбачає надання комплексу правових, психологічних, соціально-педа­гогічних, соціально-економічних, соціально-медичних та інформаційних послуг.

 Батьки-вихователі, їхні права та обов’язки

Батьками-вихователями можуть бути повнолітні та працездатні особи, за винятком;

— осіб, визнаних у встановленому порядку недієздат­ними або обмежено дієздатними;

— осіб, позбавлених батьківських прав;

— осіб, які були усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з їх вини;

— осіб, які за станом здоров’я не можуть виконувати обов’язки щодо виховання дітей (інваліди І і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства);

— осіб, які перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

— осіб, які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

— осіб, які страждають на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ щодо осіб, які не можуть бути усиновлювачами;

— осіб, які були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями І 148, 150, 150, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;

— осіб, які не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу).

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення дитячого будинку сімейного типу, не може бути менший ніж розмір прожиткового мінімуму, встановлений законом для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Не можуть бути батьками-вихователями особи, з яки­ми проживають члени сім’ї (у тому числі малолітні та не­повнолітні діти), які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні проя­ви, нахили до насильства.

Батьки-вихователі в обов’язковому порядку проходять курс підготовки (один раз на два роки), проведення якого забезпечують обласні центри соціальних служб для сім’ї, і дітей та молоді.

Нарахування та сплата страхових внесків на загально­обов’язкове державне пенсійне страхування за батьків-вихователів із сум їх грошового забезпечення здійсню­ються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Період, протягом якого особи вважалися батьками-вихователями у дитячому будинку сімейного типу, за­раховується до їх загального трудового стажу.

Батькам-вихователям дитячого будинку сімейного ти­пу виплачується грошове забезпечення у порядку, вста­новленому Кабінетом Міністрів України. Питання захис­ту житлових прав батьків-вихователів та осіб, які проживають з ними, регулюються угодою.

Матеріальне забезпечення дитячого будинку сімейного типу

Фінансування дитячого будинку сімейного типу здійснюється за рахунок видатків державного бюджету в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів Ук­раїни. Розмір державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, ста­новить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку. Державна соціальна допомога і грошове забезпечен­ня виплачуються щомісяця не пізніше 20 числа за місцем проживання дитини у дитячому будинку сімейного типу батькам-вихователям через державні підприємства пош­тового зв’язку або перераховуються на особові рахунки обох батьків-вихователів у банківській установі за їх вибо­ром. Заощаджені протягом року бюджетні кошти вилученню не підлягають і використовуються батьками-вихователями для задоволення потреб вихованців у наступному році.

За згодою сторін угоди дитячому будинку сімейного типу може надаватися у користування земельна ділянка для ведення садівництва та городництва поблизу місця його знаходження, а також транспортний засіб.

На час навчання вихованців у професійно-технічних навчальних закладах, вищих навчальних закладах І-IV рівня акредитації після досягнення ними 18-річного віку кошти на їх утримання виділяються дитячому будинку сімейного типу з державного бюджету, якщо вихованці на час навчання проживають у цьому будинку, до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Діти забезпечуються безкоштовним оздоровленням та лікуванням в профілакторіях.

Інші питання матеріального та фінансового забезпе­чення дитячого будинку сімейного типу (проведення у разі потреби поточного або капітального ремонту житла тощо) вирішуються органом, який прийняв рішення про його створення.

Дитячому будинку сімейного типу може надаватися юридичними та фізичними особами благодійна допомога.

Після закінчення строку перебування вихованців у ди­тячому будинку сімейного типу в разі відсутності у них права на житло органи опіки (піклування) забезпечують вихованців дитячого будинку сімейного типу протягом місяця у позачерговому порядку впорядкованим соціаль­ним житлом.

                Запрошуємо до співпраці усі небайдужі родини, які готові поділитися сімейним теплом з дітьми, які мають ризик залишитися без батьківського піклування та потребують підтримки.

            Про більш детальну інформацію про сімейний патронат Ви зможете дізнатися, звернувшись до служби у справах дітей Овруцької райдержадміністрації за адресою: вулиця Тараса Шевченка, 31,а, м. Овруч; тел. 4-23-79.

Источник: http://ovruch.in.ua/2018/09/17/dytyachyj-budynok-simejnogo-typu/