Людське життя - найвища її цінність

О чарівнице! Лікарко чудова,
Ти кличеш жити й тих, хто жить не хоче

     Хто хоч раз потрапляв до лікарні, той добре усвідомив просту і неписану істину: зцілюють не тільки ліки, а й добре слово, бо саме воно є допоміжним засобом до одужання. А як світяться очі хворої людини, коли її втішить і підбадьорить лікар, заспокоїть щирим словом медсестра, по-домашньому поставляться інші працівники. Здасться тоді, що і здоров'я вмить налагоджується, і життя стає красивішим. Правду кажуть: ніщо не коштує так дешево і не ціниться так дорого, як ввічливість.
     Більше 30 років у медицині Галина Володимирівна Піскунова. Останні 6 із них є головним лікарем Ігнатпільсьюї дільничної лікарні. Без сумніву, це важка праця, до того «ж на селі, бо дільниця велика й розкидана: спокою ні вдень, ні вночі, ні в погоду чи негоду, ні нормальної відпустки і відпочинку, адже хвороба не терпить зволікання. А вдома ще родина і домашнє господарство. І всі чекають на турботу і любов. Та жодного разу жінка навіть подумки не пожалкувала про свій не легкий вибір, адже професію любить, а виконувати роботу казна-як — не в її стилі. Як каже сама Галина Володимирівна, знала, на що йшла.  
     Уже в школі твердо для себе вирішила бути їй лікарем. Знання для цього мала гарні. І медичний шлях вибрала не випадково. Хотілося продовжити славну династію (по маминій лінії були лікарі), та й мама часто хворіла. І щоб допомогти таким,- як вона, потрібна медична освіта. Якось у творі вона так задушевно відгукнулася про професію медика, про те, яку гарну справу вони роблять. Тоді ж вчителька рідної мови І.В. Нелеп сказала: „Мабуть, бути тобі, Галю, лікарем“. Ніби у воду дивилася.
     І ось після закінчення Покалівської середньої школи вона успішно складає іспити в Чернівецький медінститут (педіатричний факультет) і стає студенткою.
     21 рік віддала Галина Володимирівна охороні здоров'я маленьких ігнатпільців та дітей із навколишніх сіл. Скільки радості за цей час бачила в очах малюків і їхніх батьків, а скільки щирих слів на її адресу пролунало за. квіти нашого життя! Дорожче і приємніше цієї вдячності й здоров'я малюків для неї не може бути, адже і сама -мама. Донька Аня — майбутній економіст, випускниця Київського аграрного університету.
     До такої вдячності уже шість років як додається вдячність від дорослих, адже тепер завідує Ігнат-пільською дільничною лікарнею. Тут вона часто-густо на перших порах і за травматолога, хірурга, окуліста й отоларинголога, бо є сімейним лікарем». Тому постійно удосконалює і розширює свою фахову спроможність, адже у роботі медика помилки бути не може. Тим паче, що і медицина не стоїть на місці.
     Терплячість, душевна доброта, толерантність, увага і турбота про хворих — такі людські риси характеру Г.В. Піскуноваміло поєднує із професійними знаннями і навичками. Про таких як вона можна із впевненістю сказати: лікар від Бога. За ці якості її поважають колеги, цінують пацієнти. Галину Володимирівну добре знають сельчани не тільки її дільниці, а й навколишніх сіл, які не належать до неї, бо неодноразово декотрим із них не тільки здоров'я, а й життя рятувала. У її практиці ще не було такого, щоб комусь відмовила. Навіть серед ночі, зателефонувавши, можна отримати консультацію. А добро, як мовиться, особливо для тих, кого зраджує здоров'я, пам'ятається завжди і повертається сторицею.
     — Без колективу, — каже лікарка, — яким би хорошим спеціалістом не бути, чогось досягти важко. А у нас молоді і кваліфіковані працівники, з високою мірою відповідальності і турботи про хворих, бо прийшли сюди за покликом серця.
     Увагу до розвитку медичної галузі на селі проявляють и адміністрація ЦРЛ, ігнатпільська сільська влада, добре розуміючи те, що однією із умов успішного лікування є забезпечення установи матеріально-технічними ресурсами. Останнім часом, скажімо, за сприяння місцевої ради придбано глюкометр, мікроскоп, електрокардіограф, бойлер, є нова стоматологічна установка, виділяються кошти і на ремонти, які проводять у лікарні власними силами ( «одне — немає витяжної шафи). Отож у приміщеннях завжди чисто і охайно, кабінети і підвіконня потопають у квітах, що додає сил і гарного настрою, сприяє кращому і швидкому одужанню хворих.

Світлана КИРПА.