Знову цінна знахідка

     Поліська перлина, сніп чудес, країна загадок, поліський Елоувстоун — ось дуже короткий перелік епітетів, якими наділяють Словечансько-Овруцький кряж науковці. їхнє захоплення викликають як геологія та етно-Йіафія, так і рослинність кряжу, ого флору, зокрема, складають 1180 видів вищих судинних рослин, що належать до 489 ролів 100 родин, що становить відповідно 83,5/, 90,22 та 833 відсотка флори Центрального Полісся.
     Колишній житель села Червонка, доктор біологічних наук Г. Смик, провів детальне дослідження флори кряжу. З кінця 60-х років постійно в пресі та спеціальних наукових виданнях світу ми читаємо про нові відкриття на кряжі. Скельний дуб і плющ, велике розмаїтга-орхідей і осок, три види росичок і навіть степова рослина ковила зібралися разом у цьому місці.
     Через два роки буде сторічний ювілей з часу першої роботи академіка Тутковського, присвяченої природі кряжу. За це століття, здавалося, вже все тут вивчено, знайдено і описано. Але знахідка, зроблена в травні ц.р., змінила це уявлення.
     Поблизу села Старі Велідники було описано найкрасивішу та одну із най-рідкісніших орхідей Зозулині черевички (Сургіресііит саісеошз Ь.). Ця рослина охороняється не лише нашою державою, а й входить до Європейського Червоного списку на кряжі.
     На території Житомирської області Сургіресішт саісеоіиз знайдено в околицях Коростишева та Житомира, у Слобідському лісництві біля Малина, селі Хмелище Бердичівського району. Остання офіційно зафіксована знахідка була зроблена наприкінці травня 1972 року в сосново-дубовому лісі за 4 км на захід від Малина О. О. Орловим.
     Ніколи вчені не знаходили цю рослину так далеко на півночі нашої області. Останні двадцять років її взагалі вважали' як ймовірно зниклу. Це пов'язано із примхливістю та вибагливістю орхідеї. Насамперед, їй потрібні багаті на карбонати землі; чого нечасто зустрінеш на Поліссі. А, по-друге, вона проходить складний цикл розвитку, перш ніж дасть насіння. Перші три роки насінина знаходиться в фунті, аж поки не зустрінеться з грибом симбіонтом. Після цього з'являється перший зелений листок. При цьому життєздатність насіння дуже низька — лабораторна схожість його першого року 38, другого — 5-8 відсотків. Зацвітає черевичок на 15-17-й рік, запилюється комахами.
     Це відкриття має неабияке значення для науки, але важливішим є питання про збереження цього цінного виду на Овруччині. Адже поруч із місцезнаходженням відбувалася вирубка лісу, з полів у балку скидається сміття. Ще один важливий момент: збирання цього виду або спроба пересадити в домашні умови, більш за все, призведе до його загибелі, тому іію навіть професіоналам не завжлн вдаєщя. вирощувати його в умовах. ботанічних садів. Отож важливим є питання охорони відкритого місцезнаходження. Можливим є створення регіонального заказника або пам'ятки природи. І обов'язковим має стати екологічна стежка, яка сприятиме охороні цього об'єкта і його збереженню для майбутніх поколінь.
     Іван ХОМ'ЯК, директор лабораторії Екосистемологічного моніторингу стану довкілля Житомирського державного університету імені І. Франка.

Владислав ХОМ'ЯК, вчитель НВК «Нововелідницька ЗОШ І-Ш ступенів — ДНЗ».


  • 28.07.2009
  • 753 просмотра