Запрошуємо!

Історія села

         В першому десятилітті ХХ ст.. шоломківці заснували хутір – Слободу Шоломківську.  Назва села означає поселення (хутір) жителів Шоломок, які будучи більш заможними одділялися окремо і поселялися тут для ведення окремого підсобного господарства на більших наділах землі.

За свідченням академіка Павла Тутковського на захід від Слободи Шоломківської була знайдена стоянка і майстерня кам’яного віку, на якому зібрані в великій кількості відбійники, кремнієві сокири, ножі, наконечники для стріл, скребки та вістря, глиняні черепки.

На березі річки Норинь є багато брилових виходів сірого Овруцького піщаника, вони є  посеред  вулиць.

Слобода-Шоломківська з1923 року по 1941 була в складі Шоломківської сільради, з 1941 по 1944 була Слободо-Шоломківська сільрада, а з1944 по даний час перебуває в складі Шоломківської сільської ради.

У календарі нашого села є чимало дат, які ми пам’ятаємо і шануємо. Одні з них народжуються сьогоденням, інші йдуть з глибини історії. Певні події викликають радість, від інших німіє серце.

Наше село пройшло всі горнила історії… Встановлення радянської влади, нещадна і кривава громадянська війна. В Слободі Шоломківській, наприклад, був розміщений чи то полк чи то сотня Симона Петлюри, а також діяли озброєні групи «Монарховця» і «Гарася». І всі грабували, а то й вбивали… І коли настало мирне життя, то жити не давали знову ж таки продзагони, які «зачищали» комори селян.

Але селян знову ж таки підкосив голодний 1932-1933р. Голод забрав у Слободі Шоломківській  за офіційними даними 10 чоловік. Вічна  пам’ять померлим землякам…

Потім знову репресії…., а потім і війна… багато жителів села били окупантів на фронтах і в партизанських загонах.

Зараз в селі є дитячий садок, амбулаторія, 2 магазини.

Село – то велика і дружна родина, це наші славні земляки, вчителі, лікарі, землероби, тваринники, комбайнери, які живуть  з нами та в інших місцях, але тут пройшло їх босоноге дитинство, незабутня юність. Бережімо ж славні традиції, звичаї та свята нашого села, примножуймо здобутки його на радість дітям і онукам нашим, бережімо ж наше село, бо воно – це криниця нашого родоводу…

Источник: http://ovruch.in.ua/2019/07/18/zaproshuyemo-2/