- Главная
- Міська рада
- #безбар’єрність: Як комунікувати з людиною, яка самостійно виховує дитину
#безбар’єрність: Як комунікувати з людиною, яка самостійно виховує дитину
<h1><img src="https://oda.zht.gov.ua/wp-content/uploads/2025/11/7597f3b7dbc80e1198d5faebff6fd3d6.webp" /></h1>
<p> </p>
<p>У суспільстві існує стереотип, що відсутність батька негативно впливає на розвиток дитини. Ідея, що дитина, виховувана одноосібно матір’ю, обов’язково буде недоглянутою або чогось не матиме, є помилковою. Чоловічий приклад важливий, але не єдиний варіант, і виховання дитини самостійно може бути таким же успішним, як і в сім’ї із двома батьками родині.</p>
<p><em>«Одна» не означає «одинока»</em> чи «неспроможна». Суспільство часто сумнівається в здатності матері виконувати свою роль, що шкодить її самооцінці та викликає почуття провини. Запитання, на кшталт «Як ти забезпечуєш відсутність батька?» є недоречними.</p>
<p>Якість виховання не залежить від кількості батьків у сім’ї. Існують родини, де один з батьків присутній, але не виконує своїх обов’язків, і вся відповідальність лягає на іншого.</p>
<p>Емоційний стан жінок, які виховують дітей самостійно, часто є стабільнішим, оскільки вони розраховують тільки на себе. Тому поняття «ідеальної» родини не існує, і ярлики «повноцінна» чи «неповноцінна» шкодять.</p>
<p>Другий поширений стереотип полягає в тому, що жінка, яка виховує дитину самостійно, обов’язково прагне знайти нові стосунки. І навпаки, існує інший стереотип, що жінка свідомо обирає бути самотньою і не хоче впускати нікого до себе і своєї дитини. Важливо уникати таких ярликів і сприймати кожну жінку індивідуально, без нав’язування суспільних кліше.</p>
<p>Запитувати про відсутність батька дитини доцільно лише тоді, коли жінка сама ініціює розмову. Раптове запитання про батька в інших контекстах виглядає некоректно.</p>
<p>Обговорюючи сімейні обставини дітей, важливо бути чутливими. Фрази, як «де твій тато/мама?» або «як вам без тата/мами?» можуть формувати у дитини відчуття, що її родина «не така», що підриває її самооцінку. Краще ставити нейтральні запитання: «Розкажи про свою родину» або «Хто тебе виховує?».</p>
<p>Заходи, орієнтовані на стандартну сім’ю, можна адаптувати до більш інклюзивного формату, присвячуючи їх «найважливішій людині» в житті дитини. Якщо дитина хоче виразити почуття до відсутнього батька, підтримайте її в створенні символічного подарунка.</p>
<p>Якщо дитина не хоче говорити про родину, запропонуйте альтернативи, наприклад, створити щось для себе або важливої людини в її житті.</p>
<p>Обговорювати фінансову ситуацію матері, яка виховує дитину самостійно, слід обережно та тільки в відповідному контексті. Питання про фінанси — це інтимна сфера, яку варто піднімати тільки, якщо жінка сама ініціює розмову. Не можна припускати, що всі самотні матері мають фінансові труднощі чи їм «важче». Багато жінок справляються з викликами і можуть мати фінансове становище, яке не гірше за деякі двобатьківські сім’ї.</p>
<p>Запитання про фінанси можуть бути доречними, якщо мама сама їх піднімає чи просить допомоги. У такому випадку важливо пропонувати підтримку з емпатією, не викликаючи почуття провини. Питання про фінанси також можуть бути доречними при наданні соціальної допомоги, якщо жінка дала на це дозвіл.</p>
<p>Якщо ви хочете допомогти фінансово, важливо запитати, чи є потреба в допомозі, наприклад: «Чи можу я зробити для тебе цей подарунок?» або «Чи можу я допомогти оплатити певну справу?» Такий підхід дає людині вибір і не створює відчуття нав’язування допомоги. Пропозиція допомоги типу «Давай я тобі скину гроші, бо я бачу, що ти не справляєшся», є недоречною і може викликати психологічний тиск.</p>
<p>Якщо ви хочете зробити подарунок, запитайте, що саме може бути корисним для мами чи її дитини. Це дозволить їй вибрати те, що їй дійсно потрібно, і уникнути непотрібних речей. Практикуйте активне слухання: якщо мама згадує про потреби, підкажіть: «Мені здається, я можу допомогти в цьому. Чи можу я зробити такий подарунок?» Запропонуйте кілька варіантів, наприклад: «Я можу допомогти з оплатою школи або придбати необхідні речі для дитини. Що з цього було б найдоречнішим?»</p>
<p>Якщо мама відповідає, що їй незручно, скажіть: «Я розумію, але щиро хочу допомогти. Дозволь мені це зробити». Якщо вона відмовиться, важливо поважати її рішення.</p>
<p>Щоб уникнути непроханих порад, які можуть створити додатковий тиск, важливо дотримуватись кількох простих принципів. Перш за все, варто запитати себе: «Для чого я хочу дати цю пораду?» і подумати, чи людина сама зверталась за порадою. Якщо ні, ймовірно, це не потрібно. У випадках, коли це не професійна консультація, а просто спілкування, важливо розуміти, що люди зазвичай шукають підтримки, а не рекомендацій, особливо якщо ви не є експертом у цій сфері. Замість того, щоб давати пораду, краще висловити емпатію: «Це дійсно потребує багато ресурсів. Я розумію, що тобі нелегко, але ти чудово справляєшся».</p>
<p>Якщо ж ви вважаєте, що ваша порада може бути корисною, спершу запитайте: «Чи можу я поділитися своїми думками?» Це дасть людині можливість вибору і не створює відчуття тиску.</p>
<p>Для підтримки жінки, яка виховує дитину самостійно, важливо створити простір для відкритого діалогу, заснованого на повазі до її бажань і потреб. Замість нав’язування власного бачення, краще запитати: «Як я можу тебе підтримати?» Підтримка полягає не тільки в словах, а й у допомозі з побутовими справами або доглядом за дитиною. Важливо дозволити жінці відчути, що вона не одна, та підтримати її у важких моментах, висловлюючи розуміння, наприклад: «Ти чудово справляєшся».</p>
<p>Не слід героїзувати маму — визнання своїх обмежень і готовність просити допомогу є важливою частиною здорового процесу підтримки. Жінка має право на відпочинок і допомогу, не прагнучи бути ідеальною у всіх сферах.</p>
<p>Роботодавці можуть підтримати таких матерів, запропонувавши гнучкий графік роботи або можливість працювати віддалено. Важливо почати діалог і дізнатися, як організація може допомогти поєднувати роботу та батьківські обов’язки. Створення умов для перебування дитини в офісі може зменшити стрес і забезпечити комфорт, але важливо, щоб це не створювало напруги серед інших працівників.</p>
<p>Власники закладів можуть також створити підтримуюче середовище, впроваджуючи дитячі кімнати, пандуси для візочків, вбиральні з пеленальними столиками та увагу до потреб клієнтів з дітьми. Це допомагає жінкам інтегруватися в суспільне життя, не обмежуючи їх час з дитиною, і розширює аудиторію бізнесу.</p>
<p>Прикладом недоречних фраз можуть бути:</p>
<ul>
<li>«А як так сталося, що ти одна?»</li>
<li>«Де батько дитини?»</li>
<li>«А як ти справляєшся сама?»</li>
<li>«Шкода тебе, що ти сама».</li>
<li>«Тримайся, будь сильною»</li>
<li>«А тобі грошей вистачає?»</li>
<li>«А як ти будеш далі?»</li>
</ul>
<p><em>* Марина Марченко, співзасновниця і голова ГО «Генерація матерів Лада»</em></p>
<p><em>* Олена Бичкова, співзасновниця ГО «Генерація матерів Лада»</em></p>
<p><em>* Тетяна Мураткіна, голова фонду «Маша»</em></p>
- 24.11.2025
- 9 просмотров