-
Статьи
-
28 октября 2008 г.
РЯД ФОТОГРАФІЙ за склом музейної вітрини. Щоразу із душевним щемом вдивляюся в ці молоді обличчя, і чомусь у свідомості спливають слова із вічної книги: «покласти жит¬тя своє за други своя». Так, в усі часи це було найвищим вия¬вом любові й людяності, безу¬мовним правом на безсмертя.
Володимир Редчиць, Олександр Малолєтнєв, Олексій Третяков, Іван Шваб, Арсентій Корж, Василь Литвинов, Іван Романов, Іван Ща¬дило, Григорій Юрчак, Іван Овсієнко, Степан Редчиць, Олексій Шваб, Мавра Рушалюк, Василь Гришнюк, Франя Хомутовська, Роза (прізвище невідоме) та інші. Вони ходили по лезу бритви, усвідомлюючи смертельну небезпеку, і не плекали ілю¬зій щодо гуманності оку¬пантів. Окупаційна влада з самого початку показала, що єдиним засобом впливу на непокірних є смерть, і смерть якомога жахливіша — щоб залякати інших.
Читать дальше